| Практичне заняття № 7 Складні випадки визначення роду іменників. Особливості відмінювання іменників | |
| Автор: student | Категория: Гуманитарные науки / История | Просмотров: 6509 | Комментирии: 0 | 10-02-2014 21:38 |
Практичне заняття № 7
Складні випадки визначення роду іменників.
Особливості відмінювання іменників
Вправа 1. Перепишіть речення, вставляючи пропущені літери (у копіях).
1. Салямі коштува... дуже дорого. 2. Гігантськ... цунамі завда... тоді величезної шкоди. 3. Прадо відом… колекціями іспанського мистецтва. 4. МАГАТЕ бу... створен... в 1957 році для розвитку міжнародного співробітництва в галузі мирного використання атомної енергії. 5. Рожев... фламінго завжди привертає увагу відвідувачів зоопарку. 6. Прошу проконсультувати мо... протеже. 7. Сусід вчора зловив величезн... івасі. 8. Ця студія розташована на П'ят... авеню. 9. Кіото відом... як давня столиця Японії. 10. У 1979 році ООН об’єднува... 151 державу. 11. ДАІ у січні минулого року проводи... тиждень безпеки руху. 12. У 60-ті роки ЮНЕСКО сприя... поверненню молодим африканським державам скарбів, вивезених з їх території незаконним шляхом внаслідок колоніальних війн. 13. Онтаріо зв'язан... каналами з озером Ері та Гудзоном. 14. МЗС України зверну... до генерального секретаря ООН з викладом своєї позиції з цього питання. 15. Ніколи я ще не куштував так... смачн... сулугуні. 16. Запальн... шимі нікого не залиши... байдужим. 17. Всесвітньовідом... «Ла Скала» бу... відкрит... у 1778 році. 18. На своєму засіданні, що проходило в Цюриху, ФІФА прийня... кілька рішень. 19. Про цю подію повідоми… «Торонто стар».
Вправа 2. Визначте рід поданих іменників (у копіях).
Дрож, пектораль, консоль, папороть, шампунь, аерозоль, путь, дріб, перекис, поступ, бандероль, псалтир, собака, покуть, антресоль, кужіль, нежить, підпис, ступінь, тунель, філігрань, тюль, авеню, Ай-Петрі, піаніно, візаві, рефері, сопрано, рандеву, шимпанзе, торнадо, какаду, пантера, інтерв’ю, амплуа, аташе, Токіо, Туапсе, кепі, шосе, ушу, барбекю, НДІ, Хельсінкі, скерцо, заїка, білоручка, кір.
Вправа 3. Доберіть означення до наведених іменників (у зошитах).
1. Бра, цеце, комюніке, кюре, путасу, фрекен, марабу, тореро, бістро, бере, конферансьє, кольрабі, імпресаріо, динго, колі.
2. Кіліманджаро, Лімпопо, Тріполі, Осло, Сан-Ремо, Арагві, Кентуккі, Капрі, ООН, ЧДУ.
!!! Вправи 4,5 виконувати тільки за Українським правописом (уміти пояснювати)
Вправа 4. Визначте форму родового відмінка наведених багатозначних слів і омонімів, враховуючи їх значення (у копіях).
Борщ (прізвище, страва), Бурштин (селище) - бурштин (матеріал), тур (оберт по колу у танці, етап, тварина), фунт (грошова одиниця, міра ваги), Рим (місто, держава), талант (хист, людина з хистом, грошова одиниця), авантюрин (окремий кристал, мінерал), марш (ритмічна хода, музичний твір), ріг (кістковий наріст на голові тварин, музичний інструмент, матеріал, кут будинку), Мічиган (озеро, штат), папір (документ, матеріал), оригінал (першотвір, особа), гранат (плід, дерево, мінерал, камінь), Хінган (гірський хребет, місто), дзвін (знаряддя, звук), авторитет (вплив, особа), барій (одиниця виміру, хімічний елемент).
Вправа 5. Розбийте іменники на дві колонки, поставивши їх у родовому відмінку однини. У першу запишіть слова із закінченням -а (-я), у другу - -у (-ю). Поясніть правопис.
І. Процес, паспорт, індекс, офіс, кемпінг, факс, документ, банк, статут, дипломат, сектор, диплом, сейм, розрахунок, парламент, симпозіум, інвестор, імпічмент, аванс, брелок, кошторис, шампунь, центнер, острів, сад, ринок, ваучер, інсайдер, зоопарк, шлях, ранок, телефон, комиш, директор, конденсатор, вік, центр, фініш, сміх, плач, сум, вівторок, вексель, дебет, курс, кандидат, округ, імідж, тюль, блок, факультет, мир, комітет, лауреат, вапняк, колектив, ювілей, виробіток, план, аналіз, вагон, мільйон, успіх, четвер, журнал, керівник, імпульс, декан, стандарт, актив, прогул, спеціаліст, брат, розвиток, прапор, внесок, снігопад, край, тролейбус, фейлетон, радіус, футбол, звук, благоустрій, пошук, соняшник, ступінь, гість, маршрут, інтер’єр, плащ, приріст, трамвай, випуск, фонд.
ІІ. Алтай, Іран, Кіпр, Лондон, Рим, Канів, Буг, Волгоград, Сахалін, Хуст, Донбас, Донецьк, Ватикан, Вільнюс, Кривий Ріг.
Вправа 6. Утворіть форму давального відмінка однини належних чоловікам і жінкам прізвищ.
Кутній(-я), Лимар, Перейбийніс, Слабуха, Товстоп’ятко, Назарок, Добрій, Вовканич, Чайка, Лебідь, Олексєєв, Поперека, Шевченко, Чухрай, Гребінець, Корнило, Курилів, Кузьо, Танцюра.
Вправа 7. Запишіть у потрібній формі чоловічі та жіночі прізвища, імена по батькові.
Відвідали Дем’ян... Мирон... Чумак...; зустрілися з Анатол... Павл... Коломійц...; робота Серг... Ігор... Романчук...; перед Лукаш... Максим... Науменк...; подарували Юрі... Микол... Лукашенк...; прийшли до Опанас... Сав... Загоруйк... ; напишіть Ганн... Ілл... Щербак..; відвідайте Марі... Юрі... Закуртн...; повідомте Вір... Мефоді... Макаренк…; зустрілися з Софі... Костянтин... Глушак…; документи Ірин… Вітал... Черненк...; книжка Наді... Петр... Пугач..; заїдьте до Ольг... Михайл... Яковенк....
Вправа 8. Запишіть у формі родового та давального відмінка подані сполуки.
Бєлих Сергій Іванович, Шевчук Ігор Антонович, Бідюк Андрій Георгійович, Гнатко Максим Леонідович, Дармохід Євген Дмитрович, Косонога Ілля Миколайович, Кузьо Олег Ярославович, Прибережний Дмитро Костянтинович.
Залузька Світлана Олександрівна, Шуя Антоніна Олегівна, Костиха Світлана Миколаївна, Гречило Надія Валентинівна, Добридень Оксана В’ячеславівна, Чубаха Стефанія Валеріївна.
Теоретична частина
Складні випадки визначення роду іменників
1. Визначення роду відмінюваних іменників, як правило, не викликає труднощів: вказівка на рід міститься у зовнішній формі слів - вода, деканат, весло. Якщо ж рід не індикується закінченням, можливі помилки при визначенні цієї категорії.
Слова аерозоль, нежить, псалтир, рояль, сажень, толь, тунель, тюль, фенхель, шампунь належать до чоловічого роду, іменники антресоль, бандероль, бешамель, ваніль, вуаль, емаль, каніфоль, консоль, мігрень, папороть, розкіш, філігрань, фланель - до жіночого.
2. Частина помилок при визначенні роду виникає під впливом російської мови. Рід співвідносних іменників у російській і українській мовах здебільшого збігається, що пояснюється спорідненістю мов. Відзначаються також іменники, що розрізняються за родовою характеристикою в двох мовах.
Іноді вказівкою на розбіжність роду є зовнішня структура слів, наприклад:
українська мова російська мова
криза кризис
недуга недуг
президія президиум
теза тезис
тополя тополь
ярмарок ярмарка
Деякі іменники мають однакову морфологічну структуру в двох мовах, але відрізняються за родовою характеристикою :
українська мова російська мова
путь - ж. р. путь – ч.р.
чоловічий рід: жіночий рід:
біль боль
дріб дробь
живопис живопись
запис запись
зяб зябь
кір корь
літопис летопись
машинопис машинопись
надпис надпись
опис опись
перекис перекись
пил пыль
підпис подпись
полин полынь
поступ поступь
пропис пропись
розсип россыпь
рукопис рукопись
Сибір Сибирь
сип сыпь
степ степь
степінь степень
ступінь степень
3. Деякі іменники мають варіантні родові форми. Найчастіше варіюються форми чоловічого і жіночого роду: абрикос і абрикоса, африкат і африката, веремій (розм.) і веремія (розм.), вольєр і вольєра, жираф і жирафа, зал і зала, кахель і кахля, клавіш і клавіша, лангуст і лангуста, мозоль і мозоля, мотузок і мотузка, пантофель і пантофля, перифраз і перифраза, спазм і спазма, хлющ і хлюща, чинар і чинара. Як слова і чоловічого і жіночого роду вживаються іменники: ґандж (розм.), дрож, жужіль, кужіль, купіль, фальш.
Можлива також варіантність форм чоловічого і середнього роду безлад і безладдя, виднокіл (поет.) і видноколо (поет.), дишель і дишло, свердел і свердло, а також жіночого і середнього роду покуть і покуття.
Наведені вище родові варіанти подаються в словниках сучасної української мови як стилістично рівноправні. Деякі варіантні форми іменників розрізняються за стилістичним забарвленням або частотою вживання. Так у парах бакенбарда - бакенбард, банкнот - банкнота, живокіст - живокість, ковила - ковил, посуд - посуда, продаж - продажа, птах - птаха, санаторій - санаторія, туфля-туфель, чорнобиль (ч. р.) - чорнобиль (ж. р.) перші форми становлять літературну норму, а другі є розмовно-просторічними, діалектними або застарілими. Форми жіночого роду блакить, просіка, цукерка характеризуються активністю функціонування, а їх родові варіанти чоловічого роду блакит, просік, цукерок є рідковживаними.
До різних родів належать деякі словотворчі варіанти. їх стилістичні особливості можуть збігатися або розрізнятися: сутінь (нейтр.) - сутінок (нейтр.), браслет (нейтр.) - браслетка (нейтр.), лорнет (нейтр.) - лорнетка (розм.), табурет (нейтр.) - табуретка (нейтр.), трафарет (нейтр.) - трафаретка (розм.), фасет (спец.) - фасетка (спец.).
4. Деякі родові варіанти іменників виявляють лише частковий збіг значень. Семантичні розбіжності можуть супроводжуватися і функціональними. Наприклад, іменник овоч у формі чоловічого роду вживається із одиничним значенням - «плід городніх (польових) рослин» , «плід садових (лісових) дерев, кущів». Реалізовуючи збірне значення («м'які плоди будь-яких рослин»), слово виступає у формах чоловічого і жіночого роду. Варіант жіночого роду є рідковживаним.
До стилістично нейтральних належить іменник метод. Він уживається у двох значеннях - «спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя», «прийом або система прийомів, що застосовується в якій-небудь галузі діяльності». Іменник жіночого роду метода збігається зі словом метод у другому значенні і кваліфікується словниками як книжний і застарілий.
Визначення роду невідмінюваних іменників
1. Назви осіб чоловічної статі належать до чоловічого роду: елегантний месьє, військовий аташе, люб'язний портьє, мій імпресаріо, справедливий рефері, сміливий тореро, відомий шансоньє.
2. Назви осіб жіночої статі кваліфікуються як іменники жіночого роду: усміхнена фрейлейн, літня мадам, серйозна фрау, струнка міс.
3. Родова належність деяких назв осіб визначається конкретним уживанням у мовленні. Це так звані іменники спільного роду: Ваш протеже виявив себе з найкращого боку.- Милуйтеся-бо вашою протеже! (М. Старицький); наша візаві - наш візаві, справжній хіпі - справжня хіпі.
4. Невідмінювані іменники, що означають тварин, належать до чоловічого роду: крикливий какаду, яскравий ара, швидкий ему, смішний поні, крихітний колібрі, потішний маго, неповоротний грізлі. Але якщо контекст указує, що йдеться про самку, то слова, які узгоджуються з невідмінюваними назвами тварин, уживаються у формі жіночого роду: Шимпанзе нагодувала малюка. Поні не відходила ні на крок від дитини. Винятком є іменники цеце («муха») й івасі («риба»), путасу («риба»), які належать до жіночого роду.
5.Субстантивовані невідмінювані слова відносяться до середнього роду: довгождане «так», гучне «ура», останнє «вибач», суворе «цить», лагідне «добраніч», улесливе «мерсі».
6.Невідвінюванні іменники, що називають неістот, належить до середнього роду: вовняне кашне, нове меню, актуальне інтерв‘ю, світлове табло.
Частина іменників змінила родову належність відповідно до родової ознаки тематичного слова, як: сироко, памперо, майстро, грего, та інші назви вітру, сулугуні («сир»), барбекю, шимі («танець»), кабукі («театр»), кавасакі («бот»), бефстроганов (вплив роду слова Строганов), карт-бланш ( «бланк»), барбекю («шашлик»). Словами жіночого роду є іменники: авеню (вплив синоніма «вулиця»), бере («груша»), кольрабі («капуста»), салямі («ковбаса»), бері-бері («хвороба»), страдиварі («скрипка»), альма-матер ( буквально «мати-годувальниця»), фейхоа («рослина»).
7. Деякі невідмінювані назви неістот подаються в словниках з подвійною родовою характеристикою. Наприклад, як іменники чоловічого і середнього роду визначаються назви деяких грошових одиниць (екю, ескудо), назви танців (па-де-де, па-де-труа, сиртакі), а також слова: мачете, статус-кво, бренді. У формах жіночого і середнього роду виступають іменники : есперанто («мова»), афгані («грошова одиниця»).
8. Невідмінювані багатозначні слова можуть мати неоднакову родову характеристику у різних значеннях: альпака - ч. і ж. (тварина) і с. р. (шерсть), каберне - ч. р. (сорт винограду) і с. р. (вино), контральто – с. р. (голос) і ж. р. (співачка), сопрано - с. р. (голос) і ж. р. (співачка).
9. Рід невідмінюваних географічних назв визначається за родовим поняттям (держава, місто, озеро, річка, гора, острів тощо): гостинне Батумі (місто), стрімка Арагві (річка), висока Ай-Петрі (вершина), зелений Хоккайдо (острів), небезпечний Страмболі (вулкан). Якщо слово співвідноситься з різними родовими поняттями, воно вживається у різних родових формах: Гаїті проголошена незалежною в 1804 році (держава). На гористому Гаїті виявлено поклади бокситів (острів).
10. За родовою назвою визначається також рід невідмінюваних назв органів преси, громадських організацій, спортивних клубів, команд тощо, наприклад: Про це повідомила «Торонто стар» (газета), «Темпо» опублікував цікаві матеріали про футбольний чемпіонат (журнал); «Наполі» перемогла у фінальному матчі з рахунком 3:1 (команда); «Мебіл ойл» заснована у 1882 році (монополія); Прадо відомий колекціями іспанського мистецтва (музей).
11. Рід невідмінюваних абревіатур відповідає роду стрижневого слова: У районі відкрита нова АЗС (автозаправна станція); Наш НДІ уклав кілька перспективних договорів (науково-дослідний інститут); Кілька років тому ЦНБ переїхала у нове приміщення (Центральна наукова бібліотека); При педінституті розпочав роботу ФПК (факультет підвищення кваліфікації). У деяких випадках відзначається родова варіантність абревіатур. Наприклад, слово ВАМ (Вища атестаційна комісія) вживається як невідмінюваний іменник жіночого роду і як невідмінюване слово чоловічого роду: У 1992 році розпочала роботу ВАК України. Прийнято рішення ВАКу про затвердження дисертацій Відмінювана форма чоловічого роду властива розмовному мовленню, невідмінювана форма є літературною.
Відмінювання особових назв
Українські чоловічі та жіночі імена відмінюються як відповідні іменники.
Імена по батькові в українській мові теж мають свої особливості:
1. Чоловічі імена по батькові утворюються суфіксом –ович: Петрович, Васильович, Мусійович, Андрійович, Олексійович.
Жіночі імена по батькові утворюються суфіксом –івна (якщо основа закінчується на –й, то на письмі цей суфікс передається як –ївна): Іванівна, Петрівна, Василівна, Мусіївна, Андріївна, Олексіївна.
Увага! Ілля –Ілліч (Ілько-Ількович), Іллівна (Ільківна), Лука – Лукич, Луківна, Хома – Хомич, Хомівна, Яків – Якович, Яківна, Ігор – Ігорович, Ігорівна, Сава – Савович, Савівна, Микола – Миколайович, Миколаївна (хоч було б правильно Миколович, Миколівна), Григорій (Григор) – Григорович, Григоріївна, Кузьма – Кузьмич, Кузьмович, Кузьмівна.
2. Відмінюються імена по батькові так (увага до виділених форм):
Н. Миколайович Лукич Петрівна Андріївна
Р. Миколайовича Лукича Петрівни Андріївни
Д. Миколайовичу(-еві) Лукичу(-еві) Петрівні Андріївні
З. Миколайовича Лукича Петрівну Андріївну
О. Миколайовичем Лукичем Петрівною Андріївною
М.(на) Миколайовичу(-еві) Лукичу(-еві) Петрівні Андріївні
Кл. Миколайовичу Лукичу Петрівно Андріївно
Українські та інші слов’янські прізвища, що мають закінчення іменників I відміни (чол. і жін.), відмінюються як іменники I відміни, а прізвища із закінченням іменників II відміни відмінюються за зразками відмінювання відповідних іменників II відміни:
Н. Майборода Швець (порівн.: швець, Сеньо
Р. Майбороди Швеця шевця Сеня
Д. Майбороді Швецю(-еві) шевцю(-еві) Сеню(-еві)
З. Майбороду Швеця шевця Сеня
О. Майбородою Швецем шевцем Сенем
М.(на) Майбороді Швецю(-еві) шевцю(-еві) Сеню(-еві)
Кл. Майбородо Швець шевче Сеньо
Жіночі прізвища іменникового типу з кінцевим твердим обо м’яким приголосним, а також на –й та –о не змінюються:
За типом II відміни змінюються утворення на м’який приголосний, які в апелятивній лексиці мають жіночій рід і належать до III відміни:
Н. Розкіш порівн.: розкіш Рись, порівн.: рись,
Р. Розкоша розкоші Рися рисі,
Д. Розкошу(-еві) розкоші Рисю(-еві) рисі,
З. Розкоша розкіш Рися рись,
О. Розкошем розкішшю Рисем риссю,
М. Розкошу(-еві), розкоші Рисю(-еві) рисі,
Кл. Розкіш! розкіш Рись Рись!
Прізвища у формі нечленних прикметників (коротких) і дієприкметників (Глух, Куц, Молод, Бажан, Кохан, Рубан, Скидан) в сучасній українській мові повністю субстантивувалися, втративши зв’язок із прикметниками й набувши граматичних ознак іменників. Чоловічі прізвища цього типу відмінюються як іменники II відміни, а жіночі не змінюються.
Н. Кохан Глух Марія Куц
Р. Кохана Глуха Марії Куц
Д. Кохану(-ові) Глуху(-ові) Марії Куц
З. Кохана Глуха Марію Куц
О. Коханом Глухом Марією Куц
М. (на) Кохану(-ові) Глуху(-ові) Марії Куц
Кл. Кохан Глух Маріє Куц
З іменниковими утвореннями на –а злилися прізвища, які генетично є формами родового відмінка іменникової назви (Давида, Демида, Захара, Прокопа, Шведа) і які в час виникнення були незмінними. Перетворившись на прізвища, ці утворення одержали відмінкові закінченння I відміни:
Н. Шведа, Давида,
Р. Шведи, Давида,
Д. Шведі, Давиді,
З. Шведу, Давиду,
О. Шведою, Давидою,
М. (на) Шведі, Давиді,
Кл. Шведа! Давида!
Як іменники I відміни змінюються прізвища, аналогічні за структурою загальним назвам – іменниками IV відміни (Гайдученя, Зубеня, Любеня, Глухеня). Ці утворення при відмінюванні втратили суфікс –ат (-ят):
Н. Гайдученя, Зубеня, порівн..:кошеня,
Р. Гайдучені, Зубені, кошеняти,
Д. Гайдучені, Зубені, кошеняті,
З. Гайдученю, Зубеню, кошеня,
О. Гайдученею, Зубенею, кошеням,
М. (на) Гайдучені, Зубені, кошеняті,
Кл. Гайдученя! Зубеня! кошеня!
До II відміни належать також прізвища, які походять від родового відмінка множини іменників середнього роду з суфіксом –ат(-ят), напр.: Процев’ят, Миков’ят:
Н. Процев’ят, Миков’ят,
Р. Процев’ята, Миков’ята,
Д. Процев’яту(-ові), Миков’яту(-ові),
З.