1.Вступ

Високоякісний прийом телепрограм можливий тільки за умови вибору найбільш придатного для даного району типу антени і правильної її установки.

В даний час у багатьох населених пунктах з'явилася можливість прийому декількох телевізійних програм (іноді до десяти), переданих у метровому і дециметровому діапазонах хвиль. Однак багато власників прекрасних телевізорів не можуть домогтися чіткого зображення на екрані тільки тому, що через незнання використовують не той тип чи антени неправильно її установили. Крім того, індивідуальна антенно-фідерна система для прийому телесигналу може містити пристрої, що погодять, антенні підсилювачі, суматори і розгалужувачі сигналу, неправильне застосування яких також приводить до погіршення прийому.
На якість прийому телепрограм впливають відстань до передавача, рельєф місцевості, наявність перешкод для проходження радіохвиль, тип і конструкція антени, висота розташування антени, тип кабелю й інші фактори.

Багато хто думають, що досить купити прекрасний імпортний телевізор, щоб дивитися телевізійні програми з високою якістю. Це далеко не завжди так. Антенно-фідерна система і телевізор складають єдину систему для телевізійного прийому. Ні прекрасний телевізор з негідною антеною, ні гарна антена з посереднім телевізором не доставлять вам задоволення. Трохи зневажливе відношення до антен збереглося з тих пір, коли на найпростішу (кімнатну) антену можна було приймати один-два каналів і витрат, зв'язаних з установкою антени, практично не було.

Зараз же, для того щоб приймати велика кількість програм, витрати, зв'язані з придбанням і установкою антени, як правило, досить великі. Вони можуть скласти від 10 до 20% вартості телевізора.

Інформація з телевізійних антен і їхньої установки різноманітна і розосереджена по різних джерелах, а часом значно застаріла і незастосовна в нинішніх умовах. Автор спробував зібрати й узагальнити цю інформацію, перевірив її вірогідність, а також додав нові зведення, ґрунтуючись на власному досвіді.

У дійсній книзі розповідається про те, як вибрати антену для тих чи інших умов прийому, правильно її установити, як правильно вибрати і підключити що погодять, підсумовуючі і развітляючі пристрої й антенні підсилювачі.

2.Технологічна частина

 1. Вимоги до розташування устаткування та робочих місць

1.1. Розташування технологічного устаткування повинно забезпечувати його безпечну експлуатацію, зручність обслуговування та ремонту.

1.2. У виробничих приміщеннях цехів повинні бути передбачені зони обслуговування (майданчики):

• для постійних робочих місць довжиною вздовж фронту обслуговування не менше ніж 1,5 м і шириною - не менше ніж 1 м;
• якщо обслуговування проводиться періодично - шириною не менше ніж 0,8 м;
• якщо обслуговування проводиться з усіх боків, ширина зони спереду повинна бути - не менше ніж 0,8 м, збоку та ззаду - не менше ніж 0,6 м;
• для монтажу та демонтажу устаткування - розмірами, достатніми для його розміщення, ремонту та розташування необхідних матеріалів, пристосувань, інструменту.

Висота зон обслуговування від настилу до конструктивних елементів приміщення повинна бути не менше ніж 2 м, а у галереях, тунелях і на естакадах - не менше ніж 1,8 м.

1.3. Робочі місця повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81 "ССБТ. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки до робочих місць", ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги" (далі - ГОСТ 12.2.032-78), ГОСТ 12.2.033-76 "ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт стоячи. Загальні ергономічні вимоги" (далі - ГОСТ 12.2.033-76).1.4. Устаткування та оснащення робочого місця повинні забезпечувати безпеку праці та унеможливлювати погіршення здоров'я та працездатності працівників.

1.5. Конструктивні та ергономічні особливості робочого місця повинні забезпечувати безперешкодне та зручне виконання всіх робочих операцій.

2.2. Загальні вимоги безпечного ведення технологічних процесів

2.1. Проектування, організація та проведення технологічних процесів у цехах металургійних підприємств повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки".2.2. Безпеку виконання виробничих процесів необхідно забезпечувати:

• вибором найбільш досконалої технології виробництва;
• раціональним розташуванням, режимом роботи та порядком обслуговування виробничого устаткування;
• якістю вихідних матеріалів;
• механізацією та автоматизацією важких і небезпечних робіт;
• запровадженням дистанційного керування механізмами у небезпечних зонах,
• професійним добором та навчанням персоналу;
• дотриманням вимог безпеки, нормативно-технічної та технологічної документації.

2.3. Технологічні процеси повинні здійснюватися відповідно до технологічних інструкцій, затверджених роботодавцем і узгоджених службою охорони праці.

2.4. Не можна допускати наявності вологи на робочих майданчиках плавильних агрегатів та інших місцях можливого потрапляння розплавленого металу та шлаку, а також у приямках конверторів, штейнових і шлакових траншеях.

2.5. Експлуатація плавильних агрегатів у разі витікання води з систем охолодження цих агрегатів не дозволяється.

2.6. Стан ємнісної технологічної апаратури та трубопроводів, які

експлуатуються в умовах, що можуть спричинити корозію,

повинен постійно контролюватися: необхідно проводити періодичні огляди, під час ремонтів перевіряти товщину їхніх стінок для визначення ступеня зносу.

2.7. Технологічне устаткування, апарати та трубопроводи, призначені для роботи з вибухо пожежнонебезпечними та шкідливими парами, газами та пилом, повинні бути герметичними, а у разі неможливості забезпечення повної герметизації місць, де можливі шкідливі виділення, вони повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами або слід ужити заходів з локалізації впливу небезпечного фактора. Герметизуючі пристрої необхідно систематично оглядати. Порушення герметизації треба негайно усувати.

2.8. Обладнання дослідних установок і проведення дослідних робіт на діючому технологічному устаткуванні дозволяється лише за наявності розробленої та затвердженої роботодавцем інструкції, у якій повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку під час виконання зазначених робіт.

       2.1  Організація робочого місця радіомеханіка з обслуговування та ремонту радіотехнічних пристроїв

В сучасних умовах набули широкого розповсюдження індивідуальні, приватні майстерні з одним або двома робочими місцями.

Ремонт побутової радіоелектронної апаратури, організують в залежності від виводів апаратури та об’ємів роботи. В залежності від  об’ємів роботи в стаціонарних майстернях організують декілька робочих місць з ремонту тих або інших видів апаратури. Робочий стіл телерадіомеханіка дуже важливий елемент робочого місця, тому до його конструкції треба підходити надзвичайно прискіпливо адже на робочому столі не тільки виконується робота ай потрібно розмістити все практичне обладнання.

Інструмент і матеріали а також апарат, який потрібно ремонтувати. 

Правила техніки безпеки при виконанні радіо - монтажних робіт
Правила техніки безпеки при виконанні радіо - монтажних робіт?

Безпека при виконанні радіо-монтажних робіт забезпечується в. першу чергу правильною організацією робочого місця.

Отже, робоче місце радіомеханіка повинно бути:

а) виділене одне від одного перегородками і мати додаткове освітлення з можливістю під світки ремонтуючого апарату.

б) електроживлення робочих столів повинно бути окремо з груповими запобіжниками на кожний стіл.

в) кожний абонентний вивід від телевізійної антени колективного користування до робочого столу радіо механіка повинен бути розв'язаний через конденсатор ємністю 1000 пФ з робочою напругою 500 В.

г) на робочому місці мають бути наступні засоби індивідуального захисту:  інструмент з ізольованими ручками, діелектричний коврик, халат, захисні окуляри або маска, діелектричні рукавиці ( чергові).

В майстерні повинен постійно бути розчин оцету для очистки робочих поверхонь стола і рук після закінчення роботи.

Загальні вимоги безпеки

Виконувати тільки ту роботу, яка поручена адміністрацією . Не допускати роботу при несправнім робочім столі, або несправнім інструменті.
В разі нещасного випадку повідомити про це начальнику, директору і надати першу медичну допомогу потерпілому. Кожний працівник помітивши порушення правил техніки безпеки чи виявивши несправність обладнання повинен повідомити про це безпосередньо директору, начальнику.

На робочому місці необхідно дотримуватись правил техніки безпеки:

1. До пробірки і ремонту телеапаратури впевнитися в відповідності номіналів запобіжників , в відсутності замикання в шнурі живлення, вилці.

2. У всіх випадках роботи з включеною телеапаратурою , коли є небезпека дотику до струму, тобто частини, які знаходяться під напругою, необхідно користуватися інструментом з ізольованими ручками. Працювати потрібно однією рукою.

3. Апарат який ремонтується підключати до мережі тільки через розподільчий трансформатор.

4. Після зняття задньої кришки користуватись перехідними шнурами живлення із запобіжниками.

5. Ремонтувати і провіряти радіоапарат під напругою дозволяється тільки в тому випадку, коли по іншому неможливо виконати цю роботу (настройка,
регулювання , вимірювання режимів роботи , знаходження посторонніх
контактів ). При цьому бути уважним щоб запобігти доторкання до шнурів з напругою або опіку до лампи.

6. Перед заміною кінескопа, ламп, вузлів і деталей, а також перед підключенням вимірювальної апаратури необхідно відключати телевізор від живлення і з допомогою інструмента з ізольованими ручками зняти залишковий заряд з конденсаторів фільтра і випрямляча і другого анода кінескопа.

7. Зняття і заміна кінескопа діаметром більше 59 см повинні проводитися двома телемайстрами. Доставку кінескопа (зберігання справних і не справних ), проводити в спеціальних коробках.

8. Забороняється проводити пайку і заміну мікросхем, якщо телевізор під напругою.

9. Забороняється включати телевізор або радіоапарат в розетку з допомогою оголених дротів без вилок.

10.Забороняється проводити ремонт радіоапарата поблизу заземлених
конструкцій в сирих приміщеннях.

11. Забороняється мати на столі два включених радіо апарати із знятими футлярами.

12. Забороняється залишати без нагляду ввімкнений радіо апарат.

13. При ремонті - апарат потрібно встановити непохитно так, щоб запобігти травм від можливого вибуху електролітичного конденсатора, помножувача, кінескопа.

14. При ремонті або перевірці включеного в розетку телевізора або радіо апарата, крім радіо механіка безпосередньо виконуючого ремонт, необхідно щоб була присутня ще одна людина .

15. Людина яка не виконує ремонт , не повинна знаходитись біля телевізора .

16. Ремонт телевізора без футляра або з відкритим поворотнім шасі - всі роботи з кінескопами ( зняття, установка, упаковка, розпаковка ) проводиться в захисній масці.

17. При ремонті кольорових телевізорів виконувати додаткові вимоги:

а) в разі небезпеки рентгенівського випромінювання забороняється вмикати телевізор при знятім кінескопі з ламп стабілізатора високої напруги.

б) не дозволяється проводити настройку телевізора із знятим кінескопом з блоку розгортки і при несправнім високовольтнім стабілізаторі.

в) перед заміною кінескопа , блоків, вузлів, радіо деталей необхідно вимикати телевізор з розетки, і з допомогою інструмента з ізольованими ручками зняти залишковий заряд з конденсаторів з блоку розгортки і другого аноду кінескопа.

18. При ремонті телевізора з імпульсними джерелами живлення виконувати слідуючи вимоги:

а) вимір параметрів настройку телевізора , проводити тільки при включені його через роздільний трансформатор .

б) забороняється проводити ремонт модуля живлення в складі телевізора.

в) складний ремонт джерел живлення з вимірюванням постійної і змінної напруги виконувати тільки в майстерні при включені його в мережу тільки через розподільний трансформатор.

2.2 Технічні параметри та характеристики

 Основні характеристики телевізійної антени.  Приймання стійкого зображення і звукового супроводу цілком залежить від якості телевізора і телевізійної антени. Якість антен визначається за їх характеристиками й параметрами. Розглянемо основні характеристики телевізійних антен.

Антена є джерелом сигналу, що характеризується електрорушійною силою; (э.д.с.) і внутрішнім опором, що називається вхідним опором антени. Вхідний опір визначається відношенням напруги на затисках антени до струму на вході фідера. Величину вхідного опору антени необхідно знати для того, щоб правильно погодити антену з кабелем і телевізором: тільки при цьому умові на вхід телевізора надходить найбільша потужність. При правильному узгодженні вхідний опір антени повинен дорівнювати вхідному опору кабелю, що, у свою чергу, повинне бути дорівнює вхідному опору телевізора.

Номер Частотні Несуща частота Середня границі частота звукового довжина хвилі каналу, зображення, супроводу, каналу.

Телевізійні канали, використовувані в Росії і СНД.

МГц МГц МГц м
Метровий діапазон
1 48,5 ..... 56,5 49,75 56,25 5,71
2 58 ........ 66 59,25 65,75 4,84
3 76 ........ 84 77,25 83,75 3,75
4 84 ........ 92 85,25 91,75 3,41
5 92 ........ 100 93,25 99,75 3,12
6 174 ...... 182 175,25 181,75 1,69
7 182 ...... 190 183,25 189,75 1,61
Таблиця 1.1. (Продовження).

Номер каналу Частотні границі каналу, МГц Несуща частота зображення, МГц Несуща частота звукового супроводу,

МГц Середня довжина хвилі канапа, м
8 190 ...... 198 191,25 197,75 1,55
9 198 ...... 206 199,25 205,75 1,49
10 206 ...... 214 207,25 213.75 1,43
11 214 ...... 222 215,25 221.75 1,38
12 222 ...... 230 223,25 229,75 1,33
Коефіцієнт хвилі, що біжить, визначається співвідношенням:
КБВ

Вхідний опір антени має активну і реактивну складові. Вхідний опір набудованої в резонанс антени чисто активно. Воно залежить від типу антени і її конструктивних особливостей. Наприклад, вхідний опір лінійного напів хвильового вібратора складає 75 Ом, а петлевого вібратора - близько 300 Ом.

Узгодження антени з кабелем характеризується коефіцієнтом хвилі, що біжить, (КБВ).

При відсутності ідеального узгодження антени і кабелю має місце відображення падаючої хвилі (вхідної напруги), наприклад, від кінця чи кабелю іншої крапки, де його властивості різко міняються. У цьому випадку уздовж кабелю поширюються в протилежних напрямках падаюча і відбита хвилі. У тих крапках, де фази обох хвиль збігаються, сумарна напруга максимальна (пучность), а в крапках, де фази протилежні, воно мінімально (вузол).

2.3 Принцип діі пристрою

Передача радіо і телепрограм здійснюється за допомогою радіохвиль, що поширюються в просторі зі швидкістю світла. Антена це пристрій, призначений для чи випромінювання прийому радіохвиль. Для передачі сигналів телевізійного зображення і звукового супроводу використовуються

визначені смуги частот діапазону ультракоротких хвиль від 48,5 до 800 Мгц, у якому працюють усі канали від 1-го до 60-го.  У таблиці 1.1 приведені частотні канали телемовлення метрового (з 1-го по 12-й) і дециметрового (з 21-го по 60-й)  діапазонів.

В ідеальному випадку КБВ = 1 (коли має місце режим хвилі, що біжить, тобто до входу телевізора передається сигнал максимально можливої потужності, тому що в кабелі немає відбитих хвиль). Це можливо при узгодженні вхідних опорів антени, кабелю і телевізора. У найгіршому випадку (коли 11тіп= ПРО) КБВ = 0 (має місце режим стоячої хвилі, тобто амплітуди падаючої і відбитої хвиль рівні, і енергія уздовж кабелю не передається).

Коефіцієнт стоячої хвилі визначається співвідношенням:

КСБ = Більшість антен мають спрямовані властивості. Ці властивості характеризуються діаграмою спрямованості - залежністю э.д.с. на затисках антени від напрямку приходу сигналу. Діаграми будуються в полярній (мал. 1.1) чи в прямокутній (мал. 1.2) системах координат для вертикальної і горизонтальної площин.

Діаграми спрямованості антен найчастіше є багатопелюстковими. Пелюсток, що відповідає напрямку приходу хвилі при
якому в антені наводиться максимальна э.д.с., називається головним. У більшості випадків діаграма спрямованості має ще зворотний (задній) і бічні пелюстки. Для зручності порівняння між собою різних антен їхньої діаграми спрямованості нормують, тобто будують у відносних величинах, приймаючи найбільшу э.д.с. за одиницю (чи за 100%).

Основними параметрами діаграми спрямованості є ширина (кут розчину)головного пелюстка в горизонтальній і вертикальній площинах.
Важливим параметром є коефіцієнт захисної дії антени. Часто коефіцієнт захисної дії виражають у логарифмічних одиницях - децибелах:
де Еmax - э.д.с., що наводиться в антені, коли на передавач спрямований 

головний пелюсток діаграми, а Еобр- э.д.с., що наводиться в антені, коли на передавач спрямований задній пелюсток.

         ДІАГРАМА СПРЯМОВАНОСТІ приймальної антени характеризує залежність ЕРС, наведеної в антені електромагнітним полем, від    орієнтації її у просторі. Будується вона в полярній (сферичної)                     - рис. 3. 1 або в прямокутній системах (рис. 3. 2) координат в                   двох характерних площинах  (горизонтальної та вертикальної).
При повороті антени в ту або іншу сторону від нульового напрямку на діаграмі відкладаються величини, відповідні відношенню Е/Е max. Якщо звести в квадрат відносні значення ЕРС, що відповідають різним напрямкам приходу сигналу, то можна побудувати діаграму     спрямованості по           потужності.         
Пелюсток, що відповідає максимальному сигналу або нульового напрямку, називають основним чи головним, інші - або задніми бічними (залежно від розташування по відношенню до головного пелюстка).

Рис. 3. 1. Діаграма спрямованості антени в полярній системі координат

               Рис. 3. 2. Діаграма спрямованості антени в прямокутній системі координат              

Для зручності порівняння діаграм спрямованості різних антен їхньої зазвичай нормують, для чого максимальну величину ЕРС приймають за одиницю.
Основним параметром діаграми спрямованості є кут розчину (ширина) головного пелюстка, в межах якого ЕРС, наведена в антені електромагнітним полем, що спадає до рівня 0, 707, або потужність, яка спадає до рівня 0, 5 від максимальної. За шириною головного пелюстка судять про спрямовані властивості антени. Ніж ця ширина менше,           тим більше спрямованість антени.
Форма діаграми спрямованості залежить від типу і конструкції антени. Діаграма спрямованості полуволнового вібратора в горизонтальній площині, нагадує вісімку, а у вертикальній - коло.

Антена «хвильовий канал» у своїй діаграмі спрямованості має яскраво виражений головний пелюсток, а зі збільшенням числа директорів в антені головний і бічні пелюстки звужуються, при цьому поліпшуються спрямовані властивості антени.

Спрямовані властивості антени характеризуються також коефіцієнтом спрямованої дії (КНД) - числом, що показує, у скількох разів потужність сигналу, що надходить на вхід телевізора при прийомі на дану спрямовану антену, більше потужності, яку можна було б одержати при прийомі на ненаправлену чи спрямовану еталонну антену. У якості
еталонної антени найчастіше використовують напів хвильовий вібратор (диполь), коефіцієнт спрямованої дії якого стосовно гіпотетичної ненаправленої антени дорівнює 1,64 (чи 2,15 дб). КНД позначається буквою В, і КНД характеризує гранично можливий виграш по потужності, що може дати антена завдяки своїм спрямованим властивостям у припущенні, що в ній цілком відсутні втрати. У дійсності будь-яка антена має втрати і виграш, що дається нею, по потужності завжди менше гранично можливого. Реальний виграш антени по потужності щодо гіпотетичного ізотропного чи випромінювача напів хвильового вібратора характеризується коефіцієнтом підсилення по потужності Кр, що зв'язаний із КНД співвідношенням:

де ) - коефіцієнт корисної дії (КПД) антени.
КПД антени характеризує втрати потужності в антені і являє собою відношення потужності випромінювання до суми потужностей випромінювання і втрат, тобто до повної потужності, що підводиться до антени від передавача:

де Рu - потужність випромінювання, Рn - потужність утрат, Ru - опір випромінювання, Rn - опір утрат.

Ширина смуги пропущення - це смуга частот, у межах якої нерівномірність частотної характеристики не перевищує заданої. Ширина смуги пропущення тим більше, чим менше залежать від частоти коефіцієнт підсилення і вхідний опір антени.

У крапку прийому крім прямої хвилі можуть приходити і відбиті від різних перешкод електромагнітні хвилі.  Для виключення впливу таких хвиль на якість зображення прийомні телевізійні антени повинні володіти не тільки визначеними підсилювальними властивостями, але і мати досить низький рівень заднього і бічного пелюстків (високий коефіцієнт захисної дії). Вимоги до коефіцієнта захисної дії можуть бути знижені при прийомі телевізійних сигналів до сільській місцевості, де звичайно відсутні інтенсивні відбиті хвилі і якість зображення в основному визначається величиною посилення антенно-фідерного пристрою.

У містах, де в місці прийому завжди мається безліч відбитих хвиль, вибір антени визначається не тільки величиною КНД, але і коефіцієнтом захисної дії. Наприклад, поблизу телецентру, з погляду необхідної потужності сигналу на вході телевізора, можна було б застосовувати найпростіші антени, однак для виключення відбитих хвиль приходиться використовувати більш складні спрямовані антени (найчастіше типу "хвильовий канал").

Симетруючі і пристрої

Прийомна телевізійна антена з'єднується з входом телевізора за допомогою кабелю зниження, що передає прийняті антеною сигнали на вхід телевізора. Для цієї мети звичайно використовується несиметричний коаксіальний кабель.

Для перетворення вхідного опору антени в опір близьке чи рівне хвильовому опору коаксіального кабелю служить пристрій, що погодить.
Симетрування антени здійснюється в тих випадках, коли до симетричної антени підключається несиметричний коаксіальний кабель. . Симетруючі пристрій усуває високочастотні струми на зовнішній поверхні оплетки

коаксіального кабелю і викликані ними перекручування діаграми спрямованості антени. Звичайно симетрування й узгодження виконуються одним симетруючи-погоджувальним пристроєм (ССУ).

Для петлевого вібратора найчастіше використовується ССУ типу "напів хвильове U-колено" (мал. 1.7) з коаксіального кабелю з хвильовим опором 75 Ом, що може бути використане для прийому як метрових, так і дециметрових хвиль.

Як видно з малюнка, затиски 1 петлевого вібратора з'єднані між собою напівхвильовим відрізком коаксіального кабелю 2, а несиметричний  

кабель 3 приєднаний до одному з затисків вібратора. Унаслідок того, що електрична довжина петлі 2 дорівнює напівхвилі, струм правої половини вібратора в крапці 1 змінить свій напрямок на протилежне і, отже, струми обох половин вібратора в крапці приєднання центральної жили кабелю мають однакову фазу і складаються. Симетрія струмів у кожнім плечі вібратора збережеться. Для метрових каналів = 50...80 мм, 13 = =50...80 мм, а (I = 10...20 мм. Довжина U-коліна визначається співвідношенням:
1.3. Прості дипольні антени (слабо налаштовані антени)

До числа найпростіших дипольних антен, називаних також слабо налаштованими, відносяться напів хвильових лінійний розрізний  

вібратор полуволновый лінійний нерозрізний вібратор і напів хвильвий петлевий вібратор (мал. 1.15). Вони широко застосовуються для прийому телевізійних програм на невеликих відстанях у зоні упевненого прийому при відсутності перешкод і відбитих сигналів. Вібратори можуть також використовуватися для виготовлення багатоелементних спрямованих антен.

Діаграма спрямованості в горизонтальній площині, що проходить через подовжню вісь вібратора, - "вісімка", а в площині, перпендикулярної вібратору, - окружність. Робоча смугачастот ±20% від середньої частоти

антени.. Для лінійних розрізного і нерозрізного вібраторів еквівалентний діаметр вібратора дорівнює щирому діаметру вібратора, а для петлевого, виготовленого з двох трубок рівного діаметра (d1-d2=d ), еквівалентний діаметр , де s - відстань між центрами трубок.

Вхідний опір лінійного розрізного вібратора складає 73 Ом, а нерозрізного залежить від положення крапок харчування і визначається за графіком мал. 1.14. Вхідний опір петлевого вібратора R = 73m, де т -коефіцієнт, що залежить від відношення з d2/d1 і що показує, у скількох разів вхідний опір петлевого вібратора більше вхідного опору лінійного розрізного вібратора. Значення коефіцієнта т може бути визначене по графіках (мал. 1.15). Якщо d2=d2, тo m = 4 і вхідний опір петлевого вібратора складає 292 Ом. Основне достоїнство петлевого вібратора можливість регулювання вхідного опору в широких межах шляхом зміни відносини діаметрів трубок, що особливо важливо при настроюванні багатоелементних спрямованих антен. Кріплення петлевого вібратора до будь-який опор3, металевої чи дерев'яний, може вироблятися без ізолятора в крапці нульового потенціалу (точка 0 на мал. 1.15).
Вібратори метрових хвиль виготовляються з трубок діаметром від 10 до 30 мм, а дециметрових хвиль - від 6 до 14 мм. Зазор між внутрішніми торцями дорівнює відповідно 60 - 80 і 30 - 40 мм.

Антени типу "хвильовий канал"

Антена типу "хвильовий канал" - ефективна спрямована антена, широко використовувана для прийому телевізійних передач. Вона володіє гарними спрямованими властивостями і досить великим посиленням. Антена типу "хвильовий канал" складається з активного вібратора, рефлектора (частіше одного) і одного чи декількох директорів (мал. 1.18).
Діаграма спрямованості - односпрямована (мал. 1.1). При збільшенні числа директорів зменшується кут розчину головного пелюстка діаграми

спрямованості і зростає коефіцієнт підсилення. Дальність прийому телевізійних сигналів на антену з тим чи іншим числом елементів залежить від потужності передавача, висоти установки передавальної і приймальні антен, рельєфу місцевості і т.д.

У середньому можна вважати, що для прийому 1-12-го каналів трьох елементную антену варто застосовувати на відстані до 40-60 км до телецентру, п'ятиелементну - до 60-80 км, семиелементну - до 70-80 км, а для дециметрового діапазону - десятиелементну на відстанях до 50-70 км, вісімнадцятиелементну -до 70-90 км. У випадку прийому сигналів ретрансляторів метрових хвиль потужністю 100 Вт. варто застосовувати на відстанях до 30-50 км п'яти і семиелементні антени, а для прийому сигналів ретрансляторів дециметрових хвиль потужністю 100 Вт антену з десятьма і більш елементами. В умовах сильних перешкодах відображених сигналів у всіх випадках необхідно застосовувати гостронаправлені антени.
На телевізійних каналах метрових хвиль з 1-го по 5-й число елементів не перевищує звичайно 5, з 6-го по 12-й - 8, а на телевізійних каналах дециметрових хвиль з 21-го по 60-й -15-18.

Подальше збільшення числа елементів не дає істотного підвищення коефіцієнта підсилення й у той же час приводить до значного зростання маси і розмірів антени. Тому в тих випадках, коли необхідно збільшити коефіцієнт підсилення, варто  

використовувати антенні ґрати, що складаються з декількох син фазно  

включених антен (див. роздягнув 1.8). Робоча смуга частот антени типу "хвильовий канал" може змінюватися від ± (2-3) до ± 20% від середньої частоти. Вузько-полосна антена має більш високий коефіцієнт підсилення.
Розглянемо основні варіанти антен типу "хвильовий канал".
Двохелементна антена типу "хвильовий канал" (мал. 1.19) застосовується звичайно для прийому метрових хвиль до тих випадках, коли напів хвильові вібратори не дають позитивних результатів.

Коефіцієнт підсилення цієї антени складає 2-3 дБ, ширина головного пелюстка діаграми спрямованості - 75-78°. Діаграма спрямованості - однобічна, як у горизонтальної, так і у вертикальної площинах, що забезпечує помітне зменшення прийому відбитих хвиль і перешкод, що приходять з тильної і бічної сторін антени. Рис. 1.19. Двухэлементная антена типу "хвильовий канал":

1 - рефлектор; 2 - стріла; 3 - ж&чта; 4 - петлевой вібратор; 5 - ССУ.
Антена складається з трьох основних елементів: активного вібратора і рефлектора, що зміцнюються на стрілі без ізоляторів, і погоджувально-симетруючого пристрою.

Трьохелементна антена типу "хвильовий канал" (мал. 1.20) має більш високі параметри, чим двохелементна. Її коефіцієнт підсилення близько 5 дБ, ширина головного пелюстка діаграми спрямованості 70°. Антена крім рефлектора має ще один пасивний елемент -директор. Рефлектор розташовується позад активного вібратора і забезпечує одержання односпрямованої діаграми спрямованості. Директор знаходиться перед вібратором і сприяє загостренню головного пелюстка діаграми. Як активний вібратор у даній антені звичайно застосовується петлевий вібратор, що підключається до коаксіального кабелю через пристрій, що погоджує-симетрує , (див. роздягнув 1.2). Широко поширені телевізійні антени ТВК (АТВК), що використовуються для устаткування антенно-фідерних систем колективного прийому. Існують одно канальний          (мал. 1.21), двох канальні і багатоканальний варіанти таких антен.
       Перша цифра в умовній позначці цієї антени вказує число елементів, а останні -номера каналів. Наприклад, ТВК-5/2,4 - п'ят-елементна антена для 2-го і 4-го каналів. Одно канальні варіанти антени ТВК.
Електричні характеристики і конструктивні дані антен типу ТВК приведені в таблицях 1.5-1.10. Зона упевненого прийому ДМВ набагато менше, ніж зона прийому метрових хвиль.

Крім того, потужність передавачів ДМВ звичайно менше, ніж МВ. Тому на ДМВ застосовують антени типу "хвильовий канал" з великим числомелементів,
Рис. 1.23. Багато канальний варіант антени ТВК. чим на МВ. Проста п’яти елементна антена зображена на мал. 1.24. Існує безліч варіантів антен типу "хвильовий канал" [2, 18], що розроблялися досить стомлюючим методом проб і помилок. Кожна з цих антен має ім'я автора.

В даний час існують програми для оптимізації характеристик антен типу "хвильовий канал" - такі як, наприклад, MININEK чи Yagi Opnimizer. Антени, розраховані по цих програмах, мають значно кращі характеристики, чим антени, розроблені методом проб і помилок.

2.4 Технологія пошуку несправностей та методи їх усунення.

Технічні параметри 4-х вибраторной антен ASP-8A (СХ-8А)
Канали прийому.................................................. 6-12............... 21-60
Посилення, дБ..................................................... 6. 5... 9.............. 10... 13. 5
К-Д, дБ............................................................. -16................... -25
Кут діаграми спрямованості:
у горизонтальній площині............................. 46°
у вертикальній площині................................ 27°

Модернізація, обслуговування та ремонт антен
Широке застосування для прийому програм телебачення отримали плоскі антени ASP-4A, ASP-8A і їм подібні. Досвід експлуатації виявив як позитивні, так і негативні якості. Ці антени давно використовувалися за кордоном і тільки з середини 90-х років почали широко застосовуватися в країнах СНД. У рекламних проспектах антени ASP-8A (ASP-4A) називають широкосмуговими або всеволновыми, проте впевнений прийом телевізійних програм можливе в основному на дециметровому діапазоні. При прийомі каналів метрового діапазону хвиль завдяки застосуванню віялових вібраторів сильно позначається недостатність коефіцієнта посилення. Застосування антенного підсилювача у складі антени значно підвищує експлуатаційні параметри і розширює область застосування антени.

Для розширення діапазону прийому в метровому діапазоні верхній короткий вібратор міняють на вібратор довжиною 45-60 см (рис. 3. 43). При цьому поліпшується прийом 6-12 каналів метрового діапазону. Така модернізація призводить до неузгодженості антени і зменшення загального посилення. При необхідності компенсувати втрату посилення можна заміною підсилювача з великим коефіцієнтом посилення. Однак при цьому може виникнути ще більша неузгодженість і як наслідок цього - самозбудження.

Проявляється самозбудження в появі нс зображенні широких переміщаються вертикальних смуг, многоконтурности та ін. Кращих результатів досягають встановленням двох (1 і 4) довгих вібраторів (замість коротких) в антенах ASP-8A - неузгодженість у цьому випадку незначно.
При незадовільному прийомі каналів метрового діапазону (1 - 12) цю антену краще використовувати для прийому дециметрових хвиль, а для прийому в метрове діапазоні встановити додаткову антену.
До переваг цієї антени слід віднести відносно вузьку діаграму спрямованості у вертикальній площині, завдяки чому антена менш чутлива до втручань електротранспортом та іншими джерелами. Тому приймати телевізійні програми з допомогою таких антен доцільно в умовах міста.
Негативні якості цих антен проявляються при нерівномірному інтенсивності поля у вертикальній площині. При цьому енергія, прийнята верхнім або нижнім) вібратором, знову перевипромінюється в простір нижнім або верхнім) вібратором. Тому при встановленні такої антени необхідно знайти оптимальне місце розташування, провести орієнтацію її в просторі. В іншому випадку якість прийому зображення                        деяких телевізійних програм поліпшити не вдасться.
Слід враховувати, що такі антени з підсилювачами, володіючи великим посиленням, підсилюють і перешкоди. При великому рівні сигналу в місці прийому, а також при використанні антени поблизу телецентру, на деяких ТВ каналах відбувається самозбудження. У цих випадках рекомендується застосувати пластинчастий підсилювач з меншим коефіцієнтом підсилення або замість нього встановити згода пристрій або переробити наявний (краще несправний) підсилювач підвищення коефіцієнта підсилення в смузі частот прийнятих каналів застосовують набір пасивних елементів (директорів), встановлених перед активними. Конструкція (розташування і розміри) директорів в деяких антенах скоріше призначена для краси,

а не для підвищення підсилювальних та спрямованих властивостей антен. Насправді розміри цих елементів (в антені ASP-8A кількість пасивних елементів від 1 до 7) не перевищують 0, 15  

3.1 Вимоги по техніці безпеки та виробнича санітарія

1. Механік, який здійснює ремонт і технічне обслуговування телерадіоапаратури повинен бути і одязі з довгими рукавами. В халаті або нарукавниках і забов’язаний мати  при собі засоби індивідуального захисту.

2. Приміщення де проводиться ремонт телевізійної та радіо апаратури за площею повинен відповідати санітарним нормам, висота стелі має бути не менше трьох метрів.

3.При ремонті  і технічному обслуговуванні телерадіо апаратури користування інструментами з ізольованими ручками та іншими засобами індивідуального захисту обов’язкове.

4. Робочі місця призначені для ремонту телевізійних приймачів повинні бути відокремлені один від одного перегородкою.

5. При проведенні ремонту або перевірці телерадіо апаратури ввімкненою в електро мережу в приміщені повинно бути крім радіомеханіка іще одна особа.

6. При ремонті телерадіоапаратури слід завжди пам’ятати про наявність небезпечність для життя високої напруги.

7. Електро живлення в робочому столі має бути розділена згруповими запобіжниками накожний стіл. Розетки призначені для живлення телерадіол апаратури поинні з’єднувати змережею через роздільний трансформатор.

8. До початку перевірки або ремонту телерадіоапаратури необхідно переконатися у відповідності номіналу запобіжників струму споживання

відповідного апарату у відсутності коробки замикань в шнурі живлення і його вилці. При потребі вмикання апарат без задньої стінки слід користуватися перехідним шнуром живлення у комплектовану колодку з запобіжниками.

9. Телерадіо апаратура, яка живиться від мережі через автотрансформаторну схему підключати до мережі через роздільний трансформатор. 

10. Робочі місця телерадіол механіка з ремонту і обслуговування телерадіоапаратури повинні бути добре освітленні з допомогою загального освітлення та місцевої лампи.

11. Вогнебезпечні та вибухонебезпечні матеріали і вироби повинні зберігатися у спеціальній упаковці.

12. При проведенні ремонту або перевірки телерадіол апаратури

необхідно встановити його так, щоб порушення центра тяжіння не призвело до падіння. Потрібно мати наувазі можливий вибух конденсаторів або кінескопа.  

3.2 Електробезпека та пожежна безпека

Електробезпека

Електробезпека є одним із критичних питань для співробітників, що працюють з технікою, що одержує живлення з електричної мережі. При невиконанні норм електробезпеки можлива поразка електричним струмом. Системний блок ПЕОМ має відповідність до ГОСТ 12.2.007.0-75 І клас щодо електрозахисту електротехнічний виріб, ВДТПЕОМ, має подвійну ізоляцію: ізоляція блоку живлення і покритий пластмасою корпус (пластмаса зберігає від струму навіть у тому випадку, якщо корпус виявляється під напругою), але не має заземлення, тому відноситься до ІІ

класу щодо електрозахисту.

Не виключена ситуація, коли корпус комп'ютера виявиться під напругою внаслідок порушення ізоляції проводів живлення комп'ютера  або  порушеній ізоляції корпуса.

Якщо корпус буде без занулення, то в такому випадку людина може бути уражена електричним струмом.

Захист від короткого замикання здійснюється автоматом A312, від переходу напруги на корпус − зануленням.

Для  запобігання  поразки  електричним  струмом  використовується  ряд організаційно-технічних заходів: розташування проводів живлення поза зоною пересування людей; допуск до роботи в лабораторії людей, знайомих з технікою безпеки; використання мережних подовжувачів із вбудованими запобіжниками на 10 А.

Устаткування, застосовуване в приміщенні заживлюється від мережі 220 В з частотою 50 Гц. Споживачами цієї напруги є також джерела штучного освітлення. Вони розташовуються на висоті 2.8, що задовольняє нормі [6], відповідно до якої джерела освітлення повинні розташовуватися на висоті 2.5м від підлоги.

Як розетки для підключення устаткування застосовуються розетки з ізолюючим кожухом, що захищає від випадкового дотику до

струмоведучих частин. Електроустаткування яке знаходиться в приміщенні в основному відноситься до установок напругою до 1000 В, виключення складають екранні пульти, дисплеї, у яких напруги живлення анодів електронно-променевих трубок складає декількох кіловольт.

Приміщення без підвищеної небезпеки, тому що відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку (вогкість, струмопровідний пил, струмопровідні підлоги, висока температура наявність хімічно активного середовища)(ОНТП24-86).

При аварійному режимі роботи електрообладнання напруги дотику не перевищують допустимі значення (U_дот≤U_доп) U_доп=500В при часі спрацювання автоматів струмового захисту t менше 1сек. Еквівалентний опір заземлюючих пристроїв не перевищую 4 Ом згідно вимог ГОСТ 12.1.030-82 та ПБЕ. Таким чином, вимоги ПУЭ 76/87, ПБЕ ДНАОП 0.00-1.31-99  і ГОСТ 12.1.038-88 задовільнено.

Робочі зони даного приміщення відноситься до зон класу П-ІІа згідно ПУЭ 76/87, ТиПБЕ ( до них відносять приміщення, у яких містяться тверді горючі речовини, нездатні переходити в зважений стан). У даному приміщенні знаходяться дерев'яні столи, шафи, полки, дерев'яний паркет. У приміщенні не ведеться робота з горючими чи легкозаймистими речовинами.

Пожежна безпека 

Найбільш ймовірною причиною пожежі в приміщенні є коротке замикання при порушенні ізоляції світлової чи проводки кабелів живлення комп'ютерів. Також можливе виникнення пожежі при недбалому використанні вогню.

З метою попередження виникнення пожежі в приміщенні виконується ряд організаційних заходів:

• Розміщення кабелів живлення поза зонами переміщення персоналу, де вони можуть бути випадково ушкоджені.
• Розміщення легкогорючих матеріалів (папір) на відстані від кабелів живлення.
• Паління в спеціально відведених для цього місцях.
• Виконання робіт з модифікації мережної проводки відповідальними за виконання подібних робіт людьми.
• Робота в приміщенні виконується тільки персоналом фірми.

Для підвищення оперативності реагування при виникненні пожеж у приміщенні  використовується наступний комплекс заходів:

• обов’язковий інструктаж персоналу з питань охорони праці, зокрема, правила пожежної безпеки у приміщеннях з ЕОМ;
• наявність шляхів евакуації при виникненні пожежі;
• розміщення схеми евакуації людей при пожежі і ознайомлення з нею
• персоналу.
• передбачено вільний доступ до мережевих вимикачів;
• наявність вогнегасника - ОУ-2 (2 шт.) - клас точності «Е»

Як зазначено в ISO3941-77, для визначення необхідної кількості вогнегасників слід виходити з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв. м площі приміщення. Тобто на площу 16 м² буде достатньо 2-х вогнегасників.

Список використаної літератури

1.Ю.Г. Синдеев „Телевізійні антени” 2000р.

2.Р.М. Домбругов „Телевидение” 1988р.

3.В.Е. Китаев „Електропитание устройств святи” 1975р.

4.В.П. Боровського „Справочник радіолюбителя” 1987.

5.Р.М. Терещук „Прийомно підсилювальні пристрої” 1977р. 

6.Мережа інтернет : 

Додатки

                                                                                                             Рис.2

Рис.3

рис.4 Антенний підсилювач

Зміст

     1. Вступ …………………………………………………………..

    2. Технологічна частина ………………………………………

 2.1 Організація робочого місця радіомеханіка з

обслуговування та ремонту радіотехнічних

пристроїв………………………………………………………..

 2.2 Технічні параметри та характеристики ………………

 2.3 Принцип дії пристрою …………………………………..

 2.4 Технологія пошуку несправностей та методи їх

         усунення  …………………………………………………

 2.5 Типові несправності пристрою та технологія     

               ремонту……………………………………………….

2.6 Перевірка основних параметрів після ремонту ……...

3. Охорона праці та безпека життєдіяльності ……………..

3.1 Вимоги по техніці безпеки та виробничої санітарії ……

3.2 Електробезпека та пожежна безпека ……………………

       Додатки………………………………………………………..

     Список використаної літератури …………………………