Реферат з курсу «Валеологія» Вода у харчуванні людини
Автор: student | Категория: Естественные науки / Химия | Просмотров: 2561 | Комментирии: 0 | 07-05-2014 11:06

 СКАЧАТЬ:  referat-2.zip [49,11 Kb] (cкачиваний: 15)

 

Реферат з курсу «Валеологія»

Вода у харчуванні людини

 

ЗМІСТ

           Вступ…………………………………………………………………………….

1.Вода як харчова речовина……………………………………………………

2. Гігієнічне та епідеміологічне значення води……………………………….

3. Значення води у харчуванні. Оздоровчі і шкідливі напої…………………

     4. Фізіологічна потреба у воді. …………………………………………………

    5. Значення мінеральної води для людей, ведучих здоровий спосіб життя…

          Висновки……………………………………………………………………

 

 

Вступ

Вода є одним з найважливіших елементів біосфери. Без води неможливе життя людей, тварин і рослин. Людина без води може прожити не більше 5-6 діб. Організм дорослої людини складається в середньому на 65 % з води. З віком її кількість зменшується. Так, зародок людини містить 97 % води, організм новонароджених -77 %, у 50 річному віці кількість води в організмі становить лише 60 %. Основна маса води (70 %) зосереджена всередині клітин, а 30 % - це позаклітинна вода, яка розподілена в організмі неоднаково: менша (близько 7 %) - це кров ї лімфа, більша - вода, що омиває клітини. У різних органах і тканинах вміст води теж неоднаковий: скелет містить 20 %, м'язова тканина - 76, сполучна тканина - 80, плазма крові - 92, склоподібне тіло - 99 % води.

Вода є добрим розчинником. Усі біохімічні реакції, що проходять в організмі людини і пов'язані з процесами травлення та засвоєння поживних речовин, перебігають у водному середовищі. Разом із солями вода бере участь у підтримці найважливішої фізіологічної константи організму - величини осмотичного тиску. За рахунок малої в'язкості, здатності розчиняти різні хімічні речовини і вступати з ними в неміцні зв'язки вода, що є основною частиною крові, відіграє роль транспортного засобу. Крім того, вона є основою кислотно-лужної рівноваги в організмі, оскільки проявляє властивості як кислот, так і основ. Усі процеси засвоєння і виділення в організмі також перебігають у водному середовищі.

Для задоволення фізіологічних потреб людині необхідно 2,5-3,0 л води на добу. Вона в організм людини надходить з питвом і харчовими продуктами. З водою потрапляє багато фізіологічно необхідних солей, в тому числі таких макро- і мікроелементів, як кальцій, магній, натрій, калій, йод, фтор тощо.

Скільки води надходить в організм людини,стільки ж її і виділяється. У стані спокою вода з організму людини виводиться через нирки із сечею–1,5л/добу, через легені у вигляді водяної пари- приблизно 0,4 л, через кишечник з калом-близько 0,2л. Ще 0,6л води виділяється через пори шкіри, що пов'язано з терморегуляцією організму.Таким чином, щодоби з організму людини в стані спокою виводиться приблизно 3л води. При важкій роботі, роботі в гарячих цехах, влітку в полі, при патологічних станах тощо її виводиться до 8-10л.

 

 

1. Вода як харчова речовина.

Вода належить до харчових речовин, без яких життя неможливе. Саме у водному середовищі відбуваються біохімічні реакції, зумовлені унікальними фізико-хімічними властивостями води.

Вода є також універсальним розчинником для багатьох рідких, твердих і газоподібних речовин, бере участь у більшості хімічних і біохімічних реакцій, а також у колообігах речовин, без яких існування екосистеми неможливе, як і обмін речовин в організмі.

Жива клітина на 60-99,7% складається з води. Організм дорослої людини масою 65 кг містить у середньому 40 л води.

Від води залежать структура і функціональні властивості клітинних мембран.

Потреба у воді для дорослої людини на добу становить приблизно 40 мл на 1 кг маси тіла. У дітей грудного віку цей показник збільшується до 120-150 мл.

Сумарна добова потреба людини у воді, яка становить у середньому 2,3-2,7 л, визначається характером виконуваної роботи, умовами зовнішнього середовища та якістю спожитої їжі. Із харчовими продуктами ми щодня отримуємо 600-800 мл.

Близько 300-400 мл води утворюється в самому організмі під час окиснення білків, жирів і вуглеводів. Наприклад, під час окиснення 100 г ліпідів утворюється 107 мл води, 100 г білків - 41 мл води, 100 г вуглеводів - 35 мл води.

Таким чином, вода з харчових продуктів і вода, яка утворюється в організмі, становить 0,9-1,2 л. Решту 1-1,5 л людина має отримувати ззовні у вигляді вільної рідини. Нормальна життєдіяльність організму неможлива без збереження водно-сольового балансу. Споживання вільної рідини краще розподіляти впродовж дня рівномірно. Зазвичай доцільний такий питний режим:

· вранці - 200-250 мл рідини у вигляді чаю або кави;

· в обід - 200-250 мл з першою стравою і 200-250 мл у вигляді компоту;

· за вечерею - 200-250 мл чаю і перед сном 200-250 мл кефіру.

Сумарно це 1-1,25 л, тобто та кількість, яка необхідна для підтримання водного балансу.

Однак важливо враховувати кількість не тільки введеної в організм води, а й виділеної. За допомогою води з організму виводяться кінцеві продукти обміну речовин. Якщо кількість виділеної води менша введеної в організм, це може свідчити про погіршення функції нирок, серцево-судинну недостатність.

Зміна фізико-хімічного стану води - електропровідності або поверхневого натягу - призводить до зміни обміну речовин, прискорюючи або сповільнюючи перебіг біохімічних реакцій. Такі зміни можуть спостерігатися за використання талої, намагніченої чи електроактивованої води.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Гігієнічне та епідеміологічне значення води.

Гігієнічне значення води полягає у використанні води для підтримки чистоти тіла, приготування їжі й миття посуду, прання білизни, прибирання житла і громадських приміщень, видалення нечистот через каналізаційну мережу, поливу вулиць і зелених на­саджень. Вода сприяє покращенню умов проживання населення.

Епідеміологічне значення води і його знання надзвичайно важливі в роботі медичних працівників різних ланок. Воно значною мірою залежить від умов водопостачання, санітарної очистки насе­лених місць, рівня санітарної освіти населення. Забруднена вода може бути причиною виникнення ряду шлунково-кишкових захво­рювань. Насамперед до них відносяться гострі кишкові інфекції (хо­лера, черевний тиф, паратифи, бактерійна й амебна дизентерії, гострі ентерити інфекційного характеру).

Однією з причин виникнення і розповсюдження кишкових інфекцій е тривале зберігання життєздатності небезпечних для людини мікроорганізмів у водному середовищі (табл. 1.).

Таблиця 1. Тривалість виживання мікроорганізмів у воді

Мікроорганізми

 

Вживання (в днях) у воді

Колодязній

Річковій

Кишкова паличка

21

21-183

Збудник черевного тифу

1,5-107,0

4-183

Бактерії дизентерії

-

12-92

Холерний вібріон

1-92

05,-92,0

Лептоспіри

7-75

до 150

Збудники туляремії

12-60

7-32

Бруцели

4-45

-

 

 

Збудники кишкових інфекційних хвороб передаються фекально-оральним шляхом. Потрапляючи у воду з випорожненнями лю­дей і побутовими стічними водами населених пунктів, вони заража­ють воду. Особливо небезпечні щодо цього стічні води інфекційних лікарень. Причиною зараження води можуть бути також судно­плавство з викидом фекалій у водойми, забруднення нечистотами берегів, місця масового купання, прання білизни, просочування в підземні води нечистот з вигребів убиралень, занесення в криниці патогенних мікроорганізмів забрудненими відрами тощо.

Причиною захворювань людей через забруднення води можуть бути і віруси. Нині відомо близько 100 видів вірусів, які є у фекалі­ях людини. Небезпека забруднення води вірусами полягає в тому, що вони довгий час (до 200 днів) можуть зберігатися у воді. Крім того, багато їх значно стійкіші до дії знезаражувальних агентів, ніж бактерії. Доведено, що зовсім невеликі дози вірусів можуть викли­кати гострі кишкові інфекції у людей.

 Захворювання найчастіше виникають внаслідок використання для пиття води з відкритих водоймищ (річок, озер, ставків, ариків, зрошувальних каналів), а також під час ку­пання або прання білизни. Лептоспіри можуть потрапити в організм людини також через слизові оболонки і мікроушкодження шкіри.

Збудники низки хвороб розвиваються не безпосередньо у воді, а у мешканців водоймищ - молюсків (шистосоми та інші тремато­ди), рачків - циклопів (дракункул). Зараження людей відбувається при споживанні сирої, погано очищеної води, фруктів, зелені, овочів, помитих забрудненою водою, або внаслідок заковтування води під час купання, проникнення личинок шистосом в організм через неушкоджену шкіру.

 

3. Значення води у харчуванні. Оздоровчі і шкідливі напої.

Вода, яка є в організмі, якісно відрізняється від звичайної. Це структурована вода, вона має дисиметрію. Будь-яка дисиметрія, як і структура — джерело енергії. Вода подібної будови у великій кількості знаходиться у овочах та фруктах, і, звичайно, у свіжевиготовлених овочевих і фруктових соках.

Вода знаходиться в плодах та овочах у вільному і зв'язаному з колоїдами стані. Вільна -(е-трук^гурована) вода містить розчинений в ній цукор, кислоти, мінеральні солі та інші речовини, вона легко видаляється висушуванням. Багато води мають огірки, салат, томати, кабачки, капуста, гарбуз, зелена цибуля, ревінь, кавуни та дині. Як правило, прийом соковитих плодів та овочів насичує наш організм найкращою водою, і нам взагалі не хочеться пити.

Прекрасними характеристиками володіє тала вода. Саме такою водою найкраще задовольняти спрагу, вона надає організму цілющого і омолоджуючого впливу.

Мінеральні води цілющі за складом розчинених в них речовин, а також інформацією, яку водатаібрала в себе, проходячи крізь товщі землі.

"Вода — краще питво для розумної людини". Ця заява зроблена відомим американським філософом XIX сторіччя Торо.

Вода з болота, вода з водоростями, з коренями і листками, яка знаходиться в тіні дерев, солончакова вода, в якій миються тварини, породжує всі хвороби.

Холодна вода допомагає при запамороченнях, блювоті, спразі, спеці тіла, хворобах жовчі, крові і отруєннях.

Окріп зігріває, сприяє травленню, пригнічує гикавку, видаляє слиз, здуття черева, задуху. Охолоджений окріп, не збуджуючи жовчі, видаляє жовч, але через день він стає як отрута, і породжує всі вади."

Важливо знати і таке: вживання продуктів з високим вмістом солей натрію, сприяє затримці води в організмі. Солі калію і кальцію, навпаки, виводять воду. Звідси рекомендується обмежити вживання солі і продуктів, які мають натрій, при захворюванні серця і нирок, а вживати продукти, які багаті на калій та кальцій. При обезводнюванні організму, навпаки, слід збільшити дозу продуктів з натрієм і зменшити — з калієм і кальцієм.

Певна кількість води вимагається як для здорового, так і для хворого організму. При підвищеній температурі організм вимагає більше води, ніж при млявій течії хвороби.

Думки щодо потреби людини в воді різноманітні. Деяким людям, що страждають від запорів, радять пити багато склянок води на день. Людям з підвищеним кров'яним тиском звичайно рекомендують обмежити прийом рідини до 4 склянок на день. В дуже рідкісних випадках лікар рекомендує хворому взагалі не пити воду, замінивши її оздоровчими напоями, такими, як фруктові соки.

Здорові люди рідко відчувають спрагу при правильному харчуванні. При вживанні невеликої кількості солі, перцю або оцту, при відмові від смаженої, жирної їжі людина не буде зазнавати спраги. При перевантаженні харчування прянощами і занадто великою кількістю жиру як наслідок виникає спрага.

При певних захворюваннях хворі п'ють багато води. Надмірна спрага— один з симптомів діабету. При гарному здоров'ї людина майже не відчуває спраги в проміжках між прийомами їжі. Спрага — це нормальне явище влітку, коли організм втрачає вологу через пори шкіри.

При нормальному здоров'ї організм не вимагає води на додачу до їжі. Люди п'ють за звичкою фруктові соки, воду, різноманітні гарячі напої і т. д. Вода — здоровий напій, коли її приємно пити, коли вона смачна. Саме тоді вона є оздоровчим напоєм. Вода з лимонним соком, як холодна, так і гаряча,

— приємний напій. Такий напій нерідко допомагає відновити здоров'я, якщо він застосовується в якості єдиного джерела харчування (при деяких видах оздоровчого голодування).

Фруктові соки (яблучний, томатний, персиковий, виноградний тощо) також дуже корисні. Потрібно знати, що хоча лимон і грейпфрут кислі на смак, але кінцевий продукт перетравлення їх — луг. Лимон і грейпфрут в свіжому вигляді містять багато вітамінів і мінеральних речовин. Апельсиновий сік інколи краще пити в розбавленому вигляді. Людям з хворим шлунком і кишечником, рекомендується розбавлений апельсиновий сік, а не цільний.

Хворим на виразку не можна забороняти приймати фруктові соки в розбавленому вигляді. Фруктові соки сприяють заліковуванню виразки.

Здорові люди можуть пити, коли вони хочуть, без примусу. Прийом рідини повинен приносити задоволення.  Інколи рідка страва знерозбавленого або розбавленого напою є кращим видом їжі. Така їжа, зокрема, вимагається при фізичній, розумовій або емоційній перенапрузі.Інша їжа — більш громіздка і важко перетравлюється — може викликати спрагу, дискомфорт і т. д.

Свіжі фруктові соки складаються з найчистішої дистильованої води, яка збагачена  смачними  натуральними  речовинами. ^ҐрейпфруїОвий  і апельсиновий соки, приготовлені перед самою подачею на стіл, набагато смачніші консервованих або морожених.

Дехто в якості напою використовує молоко. Молоко рекомендується випивати на початку прийому їжі і в якості основної страви меню. Цього слід дотримуватися і при годуванні дітей і при організації харчування дорослих.

Вважається, що чай, кава, какао і алкогольні напої — шкідливі. Люди широко вживають ці напої тому, що лікарі недостатньо пояснюють їхню шкідливу чинність. Кава, чай і какао містять отруту, що призводять до дегенерації життєво важливих органів. Відомо, що під впливом кофеїну працездатність підвищується, але після цього настає відчуття надмірної втоми. Клітини організму можуть працювати з підвищеним навантаженням тимчасово. Але наступний ефект — це виснаження клітин і зменшення в них запасу енергії.

Доктор X. X. Рагбі стверджує: "Кофеїн — це найсучасніший наркотик. Він створює звикання; викликає постійне порушення роботи серця або навіть захворювання серця, як органічні, так і функціональні, а також захворювання нервової системи".

Кофеїн, що міститься у каві, підвищує кров'яний тиск. Помічено, що після припинення прийому кави за короткий проміжок часу тиск нормалізується. Крім того, кава руйнує печінку. Вона порушує утворення глікогену і може стати причиною діабету. Якщо печінка не здатна перетворювати вуглеводи (глюкозу) в глікоген, то глюкоза потрапляє в кров у надлишковій кількості, і виникають симптоми діабету. Смажена кава сприяє утворенню таких шкідливих речовин, як вугільна кислота, піримідин і ряд інших.

Кофеїн також отрута для нирок. Він порушує поглинаючу спроможність ниркових канальців. Летючі олії у каві і чаї руйнують гемоглобін, пригнічують центральну нервову систему, дихання, викликають перебої в роботі серця.

Чай також виявляє шкідливу чинність на здоров'я. Люди, що звикли пити міцно заварений чай, страждають від головного болю, якщо вони випадково забули його випити. Танінова кислота, що міститься в чаї, може викликати запор, бо вона інактивує пепсин, один з найважливіших травних ферментів шлунку. Виявлено, що чай порушує ферментативну дію слини і перешкоджає перетравлюванню вуглеводів у шлунку.

Тимчасове добре самопочуття, викликане чаєм і кавою, небезпечне, воно викликає збудження нервової системи. Результатом зловживання чаєм і

 

кавою може бути розлад нервової системи (неврастенія) і погіршення здоров'я вцілому.

Як правило, медики не роблять спроб пояснити людям наслідки     споживання чаю і кави. Вони і самі їх споживають. Лише невелика частина     лікарів не вживають збуджуючих напоїв.

Алкоголь — наркотичний напій. Його чинність при невеликих дозах— збудження організму. В більших дозах він діє як наркотик. Алкоголь може викликати параліч нервової системи.Алкоголь перешкоджає травленню, бо він виявляє коагулюючу дію навнутрішню поверхню шлунку. Тому гальмується дія активних травних-,          ферментів. Вино містить від 10 до 20% алкоголю; бренді, віскі і горілка від 40 до 60%. В психіатричних лікарнях завжди є певна кількість хворихалкоголиків в стані моральної і психічної деградації.Люди, що інколи випивають слабкі алкогольні напої, можуть відразу і          не відчути шкідливий вплив алкоголю на їхнє здоров'я, але з часом в організмі стануть виявлятися ознаки ослаблення роботи серця, погіршення      роботи печінки, травної системи, нирок, а також нервових захворювань в тій   або іншій формі. Значна частина хвороб в зрілому і похилому віці викликана   -        шкідливим впливом алкоголю.         Слід відзначити взаємозв'язок харчування і отруєння алкоголем.Невірне перетравлювання їжі, особливо при неправильному підборі і поєднанні їжі, викликає бродіння продуктів, в результаті чого певна частина їжі перетворюється в алкоголь. Коли за один прийом їжі у певному,співвідношенні поєднуються крохмаль і цукор — виникає спиртове бродіння.     Наприклад, сніданок з підсолоджених цукром фруктів, зернових або млинців     з цукром викликає бродіння в шлунку. При таких умовах травлення рідко     буває нормальним.

 

 

4. Фізіологічна потреба у воді. 

Фізіологічна потреба у воді дорослої людини в умовах помірного клімату складає в середньому 2—3 л на добу. Ця вода надходить в організм шляхом вживання води, чаю, різних напоїв, з продуктами, рідкими кулінарними виробами і в невеликій кількості (0,45—0,63 л) — за рахунок обмінних процесів в організмі.

Які ж сучасні нормативи водопостачання?

Вміст у воді деяких мікроелементів суттєво впливає на стан здоров'я людини, зумовлює виникнення специфічних захворювань. Так, при вмісті у воді понад 40 мг/л нітратів у немовлят, яким дають споживчі суміші, виготовлені із застосуванням такої води, може з'явитися важке захворювання — водно-нітратна метгемоглобінемія.              Відомо, що концентрація мікроелемента фтору в питній воді впливає на стан зубів і кісткового скелета. Серед тих, хто використовує воду з вмістом фтору менше як 0,5 мг/л, значно більше (у 2—3 рази) поширений карієс зубів. У доброякісній питній воді фтору має бути 0,75—0,95 мг/л. Якщо його концентрація перевищує 1—1,5 мг/л, може виникнути флюороз зубів.

У ряді регіонів земної кулі, частіше в гірських та передгірських, поширене захворювання щитоподібної залози — ендемічний зоб. Виникнення цієї хвороби пов'язане з нестачею йоду у воді і місцевих харчових продуктах. Установлено, що вміст йоду у воді зазначених регіонів звичайно невеликий і становить менш як 10 мг/л, що в декілька разів нижче від норми.

Таким чином, серед основних гігієнічних вимог, що пред’являються до питної води, слід відзначити такі:

• вода повинна мати бездоганні органолептичні та фізичні властивості;

• вода повинна мати оптимальний хімічний склад;

• вода не повинна погіршувати біологічної цінності їжі;

• вода не повинна бути твердою;

• вода не повинна вміщувати (не більше ГДК та ГДР) токсичні хімічні та радіоактивні речовини;

• вода повинна бути безпечною в епідеміологічному відношенні, тобто не повинна вміщувати патогенних мікроорганізмів..

Вплив води на здоров'я може бути пов'язаний із вмістом у ній окремих макро- і мікроелементів та деяких хімічних речовин і сполук. Серед них найбільше гігієнічне значення мають нітрати, сульфати, фториди, хлориди та залізо.

Ураховуючи той факт, що пріоритетне місце серед інфекційних захворювань водного походження мають кишкові інфекції, під час гігієнічної експертизи води як санітарно-показовий мікроорганізм використовують кишкову паличку, кількість якої дозволяє судити про наявність бактеріального забруднення води.

Для забезпечення споживання населенням нешкідливої для здоров'я питної води слід проводити регулярний лабораторний санітарно-гігієнічний контроль її якості. Для оцінки результатів досліджень використовують спеціальні нормативні документи (стандарти).

Основним документом, який регламентує гігієнічні вимоги до якості питної води в Україні, є Державні санітарні правила і норми «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання». Ці правила і норми визначають придатність води для питних цілей на підставі оцінки її безпеки в епідемічному відношенні, нешкідливості хімічного складу, органолептичних властивостей і радіаційної безпеки тощо.

 

 

 

 

 

 

5. Значення мінеральної води для людей, ведучих здоровий спосіб життя.

В  чому ж полягає значення мінеральної води для людей, ведучих здоровий спосіб життя?

Найбільш важливим для тих, хто відвідує спортивні секції чи фітнес-клуби, буде вживання мінеральної води після проведення інтенсивних тренувань. Під час виконання багатьох вправ (особливо на розвиток швидкості або витривалості) організм людини багаторазово підсилює процес потовиділення. В результаті з потом губиться велика кількість води, причому обсяг виділяється поту тим більше, чим вище фізичні навантаження переносить наш організм.Але ж багато що входять до складу цих солей елементи (наприклад, магній, натрій, калій) мають велике значення для підтримання сталості складу внутрішнього середовища і виконують в організмі дуже важливі функції, такі як участь у регуляції роботи серця і серцево-судинної системи, проведення нервових імпульсів, скорочення м'язових волокон. Тому, якщо після тренувань не заповнювати втрати цих мінеральних речовин, то подальше ведення здорового способу життя для таких людей може опинитися під загрозою.

Вживання мінеральної води допомагає вирішити проблему втрати тих важливих елементів, які видаляються з організму при потовиділенні. Будь-який вид мінеральної води містить ті чи інші потрібні для нас елементи в різних співвідношеннях (звичайно, якщо це дійсно мінеральна вода, що добувається з свердловин, а не проста газована вода). Що ж стосується переваг людей при виборі в магазині тієї чи іншої марки продукту, то це в буквальному сенсі слова можна назвати справою смаку. Виявляється, присмак того або іншого різновиду мінеральної води обумовлений набором і співвідношенням розчинених у ній солей.

Значення мінеральної води для всіх прихильників здорового способу життя пояснюється ще й тим, що даний продукт має нульовий калорійністю (на відміну від солодкого чаю або кави, якими дуже люблять зловживати сучасні жінки в перервах робочого дня). Вживаючи мінеральну воду, ви одночасно відчуєте ефект її підбадьорливого впливу на організм (це дію роблять ті самі бульбашки розчиненого у мінералці вуглекислого газу), але при цьому не допустите надходження зайвих калорій і появи надлишкової маси тіла.

Що ж стосується переваг при виборі газованої або негазованої води, то для людей, ведучих здоровий спосіб життя, однаково корисною буде і та й інший різновид. Однак навіть при абсолютно здорової травної системи все ж не слід занадто захоплюватися вживанням сильногазований мінеральної води, так як при постійному надходженні в організм такого продукту можуть виникати негативні ефекти впливу на стінки шлунка. А для людей, у яких вже є ті чи інші захворювання шлунково-кишкового тракту, переважно буде купувати негазовану мінеральну воду, а воду з газом бажано вживати тільки через деякий час після відкриття пляшки (в такому випадку частина розчиненого газу при відкритій пробці вже випарується, і на стінки шлунка не буде надаватися занадто шкідливого впливу).

Наявність підсолоджувачів або ароматизаторів в мінеральній воді робить даний продукт більш приємним на смак, але якщо ви купуєте воду з метою вгамування спраги в спекотний літній день, то вам слід все ж вибрати продукт без всяких штучно введених компонентів. Справа в тому, що мінеральна вода з підсолоджувачами і ароматизаторами втамовує спрагу набагато менше, ніж чистий натуральний продукт.

Як бачимо, для тих людей, які ведуть здоровий спосіб життя, значення вживання мінеральної води для підтримки організму в тонусі завжди дуже актуально.

 

Висновки

В результаті виконаної роботи можемо зробити висновок про те , що вода необхідна для перебігу будь-якого біохімічного процесу в ор­ганізмі людини. Адже відомо, що тіло людини більш як на 60 % скла­дається з води. Вона допомагає розчиняти всі поживні речовини.

Вода є основною складовою частиною крові та лімфи, які несуть поживні речовини до клітин. Відпрацьовані продукти життєдіяльності організму, розчинені у воді, фільтруються (затримуються) в нирках і у вигляді сечі виводяться з організму.

Вода входить до складу:

-                 змащуючих рідин суглобів, допомагаючи їм плавно рухатися;

-                 слини, яка необхідна для жування і ковтання, а також травних соків і слизу шлунка та кишечника;

-                 поту, з яким виділяються з організму шкідливі (токсичні) речови­ни та регулюється температура тіла (завдяки випаровуванню).

Вода потрапляє в організм безпосередньо під час пиття, а також із рідкою їжею, овочами та фруктами. Не потрібно забувати і про те , що вода є причиною виникнення ряду шлунково-кишкових захво­рювань. Насамперед до них відносяться гострі кишкові інфекції (хо­лера, черевний тиф, паратифи, бактерійна й амебна дизентерії, гострі ентерити інфекційного характеру).

Вживаючи достатню кількість води, ми забезпечуємо хороший рідинний обмін. Організм, який недоотримує воду, включає так звану "захист" і намагається зекономити кожну краплю. Рідина в нашому організмі зберігається в міжклітинному просторі - звідси розпухання ступень, ніг і кистей. Тимчасово справляються з цією недугою сечогінні препарати. Разом з водою з організму вони виводять і важливі йому речовини. Організм знову включає "захист" і знову відбувається накопичення їм будь-якої рідини, що призводить до погіршення ситуації. Щоб уникнути такої проблеми, потрібно всього лише дати організму достатня кількість води.

Достатня кількість води в організмі сприяє прекрасної збалансованості рідини в ньому. Це дозволяє здійснювати йому так званий "прорив". Це означає, що:

- спостерігається поліпшення роботи ендокринних залоз;

- виводиться зайва вода, і зменшуються запаси рідини;

- печінка переробляє більше жиру в паливо;

- повертається природна спрага;

- вечорами людина рідше випробовує почуття голоду.

Тому роль води в харчуванні людини просто неоціненна.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1.Апанасенко Г.Л., Попова О.А. Валеологія як наука. \\ Валеологія, 1996; № 6, с.4-9.

2.Бєлканія Г. С. Практикум з валеології / Г. С. Бєлканія, Л. С. Гудзевич, О. Л. Завальнюк. - Вінниця : Віндрук, 2010. - 105 с.

3. Билич ГЛ., Назарова Л.В. Основы валеология. — СПб, 2000.— 558 с.

4. Бобрицька В.І. і ін. Валеологія. Навч. посібник. - Полтава, 1999. - 306с

5. Вайнер Н. Валеология.Учебник для вузов.—М.:Флинта, 2001.— 416 с.

6. Валеологія — наука про здоровий спосіб життя / / Інформ.-метод, збірник товариства "Знання" України, 1996. — Вип.Л.— 320 с.

7. Гріненко Т.Ф. Шлях до здоров'я. — К.: Здоров'я, 1981. — 152с

8. Іващук Л.Ю. Валеологія : навч.посіб. для студ. вищ. навч. закл. /Л.Ю. Іващук,С.М.Онишкевич.-Тернопіль:Навчальна книга-Богдан,2010.- 400с.

9.Медико-біологічні основи валеології (навчальний посібник для студентів ВНЗ)/Під ред. П.Д. Плахтія. - Кам'янець-Подільський. КПДПУ: Інформаційно-видавничий відділ, 2000 - 408 с.

10. Міхієнко О.І. Валеологія: Основи індивідуального здоров'я людини: Навч.посібник.: Суми - Універс. Книга, 2010 - 446 с.

11. Мойсак О.Д. Основи медичних знань і охорони здоров'я: Навч. посібник.-К.,2005.
12.Мохнач Н.Н. Валеология. Конспект лекций. - Ростов, 2004. - 256с.
-К.,2003.-144с..
13. Плахтій,П.Д. Вікова фізіологія і валеологія.Лабораторний практикум / П.Д. Плахтій, С.В. Страшко, В.К. Підгорний. - 2-е вид., доп. та перероб. -Кам'янець-Подільський :Кам'янець-Подільський,2010.- 308с.

14. http://studentam.net.ua/content/section/41/130/

15. http://pidruchniki.com.ua/meditsina/